ОПОДАТКУВАННЯ БІЗНЕСУ УКРАЇНСЬКИХМІГРАНТІВ ПІДЧАС ВІЙНИ. НАПРЯМОК ОПТИМІЗАЦІЇ.
У зв’язку з війною багато українців опинилися в різних країнах світу. Ті українські мігранти, хто вирішив вести бізнес в обраних для проживання країнах мають враховувати їх системи оподаткування. Від податкового резидентства буде залежати обсяг податкових зобов’язань, обсяг оподаткування, ставка прибуткового податку, право на застосуванняподаткових пільг, застосування угоди про уникнення подвійного оподаткування. Тож потрібно враховувати податкові наслідки і розібратися в питаннях як визначити статус резидента, або необхідні дії, щоб втратити статус українського резиденства, що і в яких випадках доцільніше обрати.
При виборі українцем іноземну країну для проживання з можливістю ведення там бізнесу слід врахувати також і діюКІК-правил в Україні, які передбачають зобов’язання особи-резидента України повідомляти контролюючий орган про набуття або відчуження частки в контрольованій іноземнійкомпанії (далі- КІК), а також на кінець кожного звітного року декларувати свої іноземні корпоративні активи і доплачуватиподатки навіть в тих випадках, коли такі контрольованііноземні компанії не розподіляють прибуток відповідномуукраїнцю.
При цьому Податковим кодексом України передбачені суттєвіштрафи за порушення правил КІК зокрема відповідальність за неповідомлення податковий орган про набуття або відчуження частки в іноземній юридичній особі передбачає накладення штрафу, розмір якого в 2023 роціскладає 805 200 грн. за кожний такий факт, а за неподання або подання не в повному обсязі контролюючою особою документації з трансфертного ціноутворення, інших копій первинних документів щодо контрольованої іноземної компанії на запит податкової у випадках, передбаченихПодатковим кодексом України тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відсотків від суми доходу контрольованої іноземної компанії, щодо яких не було подано документацію та/або копії первинних документів, але не більше 2 684 000грн. станом на 2023 рік.
Тобто відповідальність за порушення вимог по декларуваннюта звітуванню діяльності контрольованої іноземної компаніїзгідно національного українського законодавства є надмірною і створює великі фінансові ризики для особи, яка має резидентство в Україні і в цілях ведення бізнесу за кордоном створює юридичну особу.
Тоді як правила КІК діють не у всіх іноземних країнах і набуття особою резиденства відповідної іноземної країни в багатьох випадках може бути вигіднішим, оскільки не призводитиме до високих фінансових ризиків, що стосується дотримання вимог Податкового кодексу України щодоадміністрування діяльності контрольованої іноземної компаніїтак і сплати податків в Україні.
Важливо, що від статусу податкового резидента будутьзалежити і наслідки застосування нового типу обмінуінформації між банками різних країн, до якого Українаприєднується в 2024 році.
Отже, від того наскільки коректно визначено податковерезиденство для фізичної особи буде залежати, в яку країнубуде направлено фінансовою установою інформацію з банківського рахунку особи.
Що стосується визначення резидентського статусу, вартозазначити, що Податковий кодекс України повністю дублюєпідхід до визначення даного поняття з Модельної податкової конвенції OECD. Тобто і національнезаконодавство України і міжнародні конвенції ідентичновизначають статус резиденства. Послідовність визначеннярезидентства в Україні передбачає визначення чи проживаєособа в Україні, чи має особа постійне місце проживання в Україні, чи є центр життєвих інтересів (більш тісні особистіта економічні інтереси) особи в Україні, чи провела особа на території України більше ніж 183 дні.
В деяких випадках в цілях вибору оптимального оподаткування може бути вигідно особі зберегти свійподатковий статус резидента України, враховуючиконкурентне українське податкове навантаження в порівнянніз іншими країнами. Однак з огляду на корупційні ризики та зловживання контролюючих податкових органів в Україні, в цілях безпеки бізнесу українцю доцільно буде набути статус резидента іншої країни, щоб не підпадати під дію правил КІК в Україні. Для цього особа має вчинити ряд дій, необхіднихдля втрати резиденства України. Слід зазначити, що в такому випадку не достатньо буде отримати сертифікат про визнанняособи резидентом іноземною країною, що не виключаєвіднесення такої особи до резиденства в Україні нашоюукраїнською податковою службою.
В Україні не має законодавчої процедури на підтвердженнязміни статусу резиденства чи на підтвердження втратистатусу резиденства в Україні. Тож податкова служба Україниза замовченням буде визнавати резиденство України закожною особою, яка обліковується в реєстрі фізичних осіб-платників податків чи зареєстрована як фізична особа-підприємець за даними українського Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, якщо особа не доведе своєрезиденство іншої країни. Проте на практиці є напрацьований правовий механізм/алгоритм дій, який допоможе українцю,який виїхав закордон довети, у необхідних випадках, втратусвого статусу резиденства в Україні в цілях застосуванняоптимального податкового навантаження, внаслідок чого не підлягатимуть і застосуванню правила КІК за українськимзаконодавством до діяльності юридичної особи, створеноїтаким українцем за кордоном.
За детальною інформацією звертайтеся за нашими офіційними каналами зв’язку.
У зв’язку з війною багато українців опинилися в різних країнах світу. Ті українські мігранти, хто вирішив вести бізнес в обраних для проживання країнах мають враховувати їх системи оподаткування. Від податкового резидентства буде залежати обсяг податкових зобов’язань, обсяг оподаткування, ставка прибуткового податку, право на застосуванняподаткових пільг, застосування угоди про уникнення подвійного оподаткування. Тож потрібно враховувати податкові наслідки і розібратися в питаннях як визначити статус резидента, або необхідні дії, щоб втратити статус українського резиденства, що і в яких випадках доцільніше обрати.
При виборі українцем іноземну країну для проживання з можливістю ведення там бізнесу слід врахувати також і діюКІК-правил в Україні, які передбачають зобов’язання особи-резидента України повідомляти контролюючий орган про набуття або відчуження частки в контрольованій іноземнійкомпанії (далі- КІК), а також на кінець кожного звітного року декларувати свої іноземні корпоративні активи і доплачуватиподатки навіть в тих випадках, коли такі контрольованііноземні компанії не розподіляють прибуток відповідномуукраїнцю.
При цьому Податковим кодексом України передбачені суттєвіштрафи за порушення правил КІК зокрема відповідальність за неповідомлення податковий орган про набуття або відчуження частки в іноземній юридичній особі передбачає накладення штрафу, розмір якого в 2023 роціскладає 805 200 грн. за кожний такий факт, а за неподання або подання не в повному обсязі контролюючою особою документації з трансфертного ціноутворення, інших копій первинних документів щодо контрольованої іноземної компанії на запит податкової у випадках, передбаченихПодатковим кодексом України тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відсотків від суми доходу контрольованої іноземної компанії, щодо яких не було подано документацію та/або копії первинних документів, але не більше 2 684 000грн. станом на 2023 рік.
Тобто відповідальність за порушення вимог по декларуваннюта звітуванню діяльності контрольованої іноземної компаніїзгідно національного українського законодавства є надмірною і створює великі фінансові ризики для особи, яка має резидентство в Україні і в цілях ведення бізнесу за кордоном створює юридичну особу.
Тоді як правила КІК діють не у всіх іноземних країнах і набуття особою резиденства відповідної іноземної країни в багатьох випадках може бути вигіднішим, оскільки не призводитиме до високих фінансових ризиків, що стосується дотримання вимог Податкового кодексу України щодоадміністрування діяльності контрольованої іноземної компаніїтак і сплати податків в Україні.
Важливо, що від статусу податкового резидента будутьзалежити і наслідки застосування нового типу обмінуінформації між банками різних країн, до якого Українаприєднується в 2024 році.
Отже, від того наскільки коректно визначено податковерезиденство для фізичної особи буде залежати, в яку країнубуде направлено фінансовою установою інформацію з банківського рахунку особи.
Що стосується визначення резидентського статусу, вартозазначити, що Податковий кодекс України повністю дублюєпідхід до визначення даного поняття з Модельної податкової конвенції OECD. Тобто і національнезаконодавство України і міжнародні конвенції ідентичновизначають статус резиденства. Послідовність визначеннярезидентства в Україні передбачає визначення чи проживаєособа в Україні, чи має особа постійне місце проживання в Україні, чи є центр життєвих інтересів (більш тісні особистіта економічні інтереси) особи в Україні, чи провела особа на території України більше ніж 183 дні.
В деяких випадках в цілях вибору оптимального оподаткування може бути вигідно особі зберегти свійподатковий статус резидента України, враховуючиконкурентне українське податкове навантаження в порівнянніз іншими країнами. Однак з огляду на корупційні ризики та зловживання контролюючих податкових органів в Україні, в цілях безпеки бізнесу українцю доцільно буде набути статус резидента іншої країни, щоб не підпадати під дію правил КІК в Україні. Для цього особа має вчинити ряд дій, необхіднихдля втрати резиденства України. Слід зазначити, що в такому випадку не достатньо буде отримати сертифікат про визнанняособи резидентом іноземною країною, що не виключаєвіднесення такої особи до резиденства в Україні нашоюукраїнською податковою службою.
В Україні не має законодавчої процедури на підтвердженнязміни статусу резиденства чи на підтвердження втратистатусу резиденства в Україні. Тож податкова служба Україниза замовченням буде визнавати резиденство України закожною особою, яка обліковується в реєстрі фізичних осіб-платників податків чи зареєстрована як фізична особа-підприємець за даними українського Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, якщо особа не доведе своєрезиденство іншої країни. Проте на практиці є напрацьований правовий механізм/алгоритм дій, який допоможе українцю,який виїхав закордон довети, у необхідних випадках, втратусвого статусу резиденства в Україні в цілях застосуванняоптимального податкового навантаження, внаслідок чого не підлягатимуть і застосуванню правила КІК за українськимзаконодавством до діяльності юридичної особи, створеноїтаким українцем за кордоном.
За детальною інформацією звертайтеся за нашими офіційними каналами зв’язку.