21.07.2021 р. набрав чинності Закон України № 1539-IX, який запровадив так звану податкову амністію, задекларованими цілями якого є привернення грошових коштів до бюджету України і надання можливості населенню легалізувати свої активи перед впровадженням контролю доходів через непрямі методи. Важливим в цьому Законі № 1539-IX є те, що амністуються не доходи, з яких особою не були сплачені податки, а активи, з яких не сплачені податки шляхом їх декларування.
Тобто даним законом з 01.09.2021 р. введено спеціальне декларування (добровільна процедура) активів, які були набуті особами з вчиненням правопорушень законодавства, визначених в Законі, а саме:
• ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
• ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
• порушення у сфері валютного законодавства;
• порушення у сфері захисту економічної конкуренції, а саме здійснення концентрації без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, у разі якщо наявність такого дозволу необхідна.
При цьому даним Законом № 1539-IX передбачено і право платників податків мати незадекларовані кошти та майно. Зокрема не потребують декларуванню заощадження, які не перевищують сукупно 400 000 тис. грн., а також декларуванню не підлягає наступне майно, яке на дату завершення деклараційної компанії знаходиться у власності у декларанта незалежно від наявності доходу, що підтверджує його придбання:
• нерухоме майно - квартири до 120 кв.м; будинки - до 240 кв.м; нежитлові приміщення - до 60 кв.м; земельні ділянки до 2 га, як визначено статтею 121 Земельного Кодексу;
• рухоме майно - один транспортний засіб некомерційного використання. Винятками є літаки, вертольоти, яхти, катера, мотоцикли з двигуном понад 800 см куб., і автомобілі з двигуном понад 3 тис. см куб або вартістю понад 400 тис. гривень, а також транспортні засоби для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія.
Тоді як підлягає декларуванню все інше майно, розміщене на території України та інших країнах, включаючи земельні ділянки та об'єкти незавершеного будівництва, якщо у декларанта немає документів, що підтверджують доходи для їх придбання.
При цьому Законом № 1539-IX не визначено питання з оцінкою вартості активів, що декларуються. Так цей Закон хоч вимагає при декларуванні активу підтвердити його грошову вартість, яка може ґрунтуватися на витратах декларанта при його придбанні або незалежною оцінкою, проте не встановлює, на яку дату повинна бути проведена оцінка - на дату придбання активу або на дату його декларування.
Для цілей декларування українські активи, а також ті, які переведені в Україну можна амністувати зі сплатою 5 % вартості активу/витрат на його придбання. Тоді як із активів, які перебувають закордоном доведеться заплатити одноразовий збір у розмірі 9 % їх вартості (7% для декларацій, поданих до 1 березня 2022 року).
Ставка в розмірі 2,5%, передбачена, якщо до подачі декларації декларант придбає на всю суму декларованих коштів державні облігації з терміном обігу більше 1 року без права дострокового погашення.
Для тих хто ще не прийняв для себе рішення чи варто декларувати активи, набуті у власність за кордоном слід звернути увагу також і на зміни валютного законодавства, які на передодні введення податкової амністії були внесені до Закону України «Про валюту та валютні операції».
Так, оновлене в 2018 році валютне законодавство зберігає відповідальність відповідно до законодавства, що діяло на день вчинення порушень валютного законодавства для всіх суб’єктів валютних операцій, які до дня введення в дію Закону України «Про валюту та валютні операції», порушили вимоги Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю» Указу Президента України від 27 червня 1999 року № 734/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства".
Тоді як для всіх, хто скористався правом спеціального декларування активів, які були набуті особами з вчиненням правопорушень валютного законодавства звільняє таких суб’єктів від відповідальності за такі порушення. Тож в кожному випадку окремо слід зважити на можливі наслідки, які можуть виникнути для тих осіб які не скористаються правом на одноразове спеціальне декларування своїх активів, набутих з порушенням валютного законодавства після впровадження контролю за доходами.
Як пояснити/підтвердити джерело походження доходу ? Ще одне питання, відповідь на яке забезпечить уникнення ризиків для платника податків, який не скористається правом на добровільне декларування активів у випадку застосування контролюючим податковим органом непрямих методів контролю доходів.
Перед тим як прийняти рішення про добровільне декларування активів, кожен має пам’ятати про глобальний тренд податкової прозорості і боротьби з ухиленням від оподаткування. Відтепер легальність джерел походження коштів стало необхідною умовою співробітництва з банками та фінансовими, інвестиційними компаніями.
Досвідчені фахівці юридичної фірми «K&PARNTERS» проконсультують з питань податкового та валютного законодавства, нададуть поради щодо декларування активів та допоможуть встановити легальність походження ваших коштів, щоб попередити виникнення можливих фінансових та правових ризиків.
* Варто також нагадати, що Верховна Рада України продовжила на пів року період одноразового (спеціального) добровільного декларування – до 01 березня 2023 року (раніше передбачалося проведення такого декларування до 01 вересня 2022 року). Відповідні норми містить Закон України від 15.08.2022 №2516-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої на користь членів сімей поранених та загиблих учасників бойових дій під час участі у відсічі збройній агресії та забезпеченні національної безпеки України".